Ти знаєш - в душі не коти вже,
там тварюки якісь роздирають без жалю
все те, що лишилося від…
В повітрі тюльпаново,
життя моє кануло,
коли немовлям ще
мій крик
пролунав в байдужий цей світ…
Небу сьогодні хочеться сліз,
його ігнорують усі…
Години прив’язані
й мчать до блакиті,
до вулиць блідих,
до днів пелюсткових,
простором вкритих,
а я сонце в собі
для тебе не зміг
зберегти…
Котиться вечір,
дивлячись в світло блідих ліхтарів,
мрії, як завжди, прості
та далекі,
втікають дельфінами
в море відкрите…
В мене від тебе немає секретів,
лиш бракує правильних слів…
Ти знаєш - в душі не коти вже,
там тварюки якісь роздирають без жалю
все те, що лишилося
від…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721416
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2017
автор: Матвійчук