Він любив…

[b][i]Він  любив  золотії  хліби,
Теплі  вранішні  роси  у  полі,
Він  любив,  як  летять  голуби  
І  від  вітру  співають  тополі.

Він  любив  над  усе  життя,
Кожний  день  цінував,  як  міг,
Різні  справи  робив  допуття  
Та  любив,  коли  падає  сніг.

Він  любив  дуже  синій  льон,
Аромат  звіробою  й  м'яти,
Він  любив,  коли  зморить  сон  
І  лоскоче  травичка  п'яти.

Він  любив  як  цвіте  жасмин,
Українські  народні  пісні,
Він  був  добрий  і  брат  і  син,
Ми  не  чули  від  нього:  Ні!
 
Він  любив  і  ромашки  й  мак,
Небайдужим  був  до  людей,
Він  жалів  всіх  котів  й  собак  
І  любив  щирим  серцем  дітей

Він  любив  над  усе  життя,
Кожний  день  цінував,  як  міг...
Та  немає  назад  вороття.
Чом  ти,  Боже,  його  не  вберіг?..
03  03  2017  р  
Вікторія  Р
Присвята  рідному  братові  Віталію...[/i][/b]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721503
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.03.2017
автор: Виктория - Р