Весна - кохання чарівна пора.
Це знають всі: долина і гора,
Степи, річки, озера, і ліси.
Всі від ведмедя до останньої оси.
І от в такий осяяний теплом деньок,
Пустив пагінчик зрубаний давно пеньок,
Він закохався до нестями у блакить небес
От дух його від почуттів й воскрес.
Навколо здивувались: ти старий чого?
Тобі вже років певно ого-го!
Сміялись дуб, береза і сосна.
Лиш зрозуміла і підтримала весна.
Хай на гілках, серцях з'являються бруньки,
Бо від кохання квітнуть й зрубані пеньки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721575
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2017
автор: Ірин Ка