Непростиме
(Сонет)
Пам’яті усіх українців, що загинули
в радянських голодоморах.
Автор.
Не тільки лишки, все, що є,
до зерня, відібрати.
Так влада по Вкраїні б’є
без кулі та гармати.
Хто що з приречених жує,
в Кремлі повинні знати.
Нещадна смерть бере своє
від хати і до хати.
Де треба, там стоять війська.
Пройти забороняють.
Качан останній, що в горшках,
ти з’їсти прав не маєш.
Це той з гріхів, що у віках
Господь не відпускає.
–––––––––
©Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721703
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.03.2017
автор: Анатолій Загравенко