за мою посмішку ти б серце віддавав?. .

а  я  піду...  сама  піду  із  раю...
і  повернусь...  коли  мине  зима...
ти  зацілуй  на  ступнях  моїх  рани
бо  йшла  стежками...де  шляху  нема...

запалюй  квіти,  їх  безмежне  море...
вони  ліхтарик  вічної  краси...
їх  пелюстки  ти  чуєш?..  як  говорять...
і  п'ють  натхнення...  з  божої  сльози...

вони  яскраві,  чисті  і  привітні...
неначе  янгол  пензлем  малював...
я  повертаюсь...  божевільно-ніжна...
за  мою  посмішку  ти  б  серце  віддавав?..

04.03



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2017
автор: *Svetlaya*