Я вигадав тебе. Від голови до ніг.
Не те, щоб зо́всім ти раніш не існувала,
Та ти була до цього, немов сліпучий сніг,
А зараз – королева із серцем, що розстало.
Я вигадав тебе. І список тих манер,
Які тобі до цього здавалися чужими.
І ти була в когорті усіх нестерпних стерв.
А зараз – скромна панна із мріями рудими.
Я вигадав тебе. І що то був за трюк?!
Людей не можна так раптово поміняти!
Я вигадав усе, окрі́м гарячих рук,
Які я так і хочу тримати й цілувати.
04.03.2017 р. © А. Тофан
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721759
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2017
автор: Андрій Тофан