Без дозволу, підступно
За мною по п'ятах
Плететься невідступно
Ця думка, наче жах.
Від неї не сховатись
І вмовити — ніяк,
Бігом не відірватись,
Все точить, як черв'як!
Куди мені подітись?
Прогнати як її?
Літають по орбіті
Думок моїх джмелі.
Та ця, одна з них, вперто
Кусає до сих пір
Та мозолем натертим
Все ниє, аж надмір!
Не думати — не можна,
А думати — болить,
Її я неспроможна
Спинити хоч на мить...
Вірша складу про неї.
Поможе це? Хто зна!
Та все ж якась надія:
Відчепиться вона!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721804
Рубрика:
дата надходження 05.03.2017
автор: Денисова Елена