Корінь
(Сонет)
Ділився світ і в ньому Україна
теж картою розмінною була.
Уникнути нашестя не могла.
В своїй крові стояла по коліна.
Людське подвійне горе та руїни.
Вогонь усе випалював до тла.
Розгулювали вільно сили зла.
Украй болючі завдавались зміни.
Усякий все, що міг, те й грабував.
В усякого летіла з рота піна.
Усякий прагнув, щоб не Україна
земля ця звалась, що Господь нам дав.
Та глиняні все ж вистояли стіни.
В землі правічний корінь не всихав.
––––––––
©Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721860
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.03.2017
автор: Анатолій Загравенко