Прочитала вірш Ліни Ланської *Валіза* і насмілилась дати життя
і своєму віршику про думки, який написала давно.
З мого щоденника.
Мої думки мій мозок розривають,
На волю просяться у вірші.
Та я вагаюсь поки що й не знаю
Пора звільнити їх чи ні ще.
У мене їх зібралось так багато.
Вони неначе пташки в клітці-
Звільнитись хочуть й полетіти,
Щоб поселитись на сторінці
Мого *Щоденника мого життя*.
Щоб жити там в віршах чи прозі
І, щоб не канути у забуття
На волю із неволі по дорозі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721920
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2017
автор: Анфиса Нечаева