Я не ображена і не сердита…

Я  не  ображена  і  не  сердита...
То  просто  плаче  за  опалим  листям  вітер.
То  просто  холод  пробирає  тіло.
А  я,  здається,  іншого  хотіла...

Весна  минула.  Де  її  шукати?
Ні,  я  не  плачу.  Тільки  б  десь  сховатись.
І  не  сумую  за  вчорашнім  літом  –  
Мені  б  лиш  руки  у  теплі  зігріти...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721953
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2017
автор: Домнічева Лілія