Весна
В теплих променях весни
дивом квіти розцвіли
і красою в любі сни
моє серце повели,
по стежині в чудосад
загубитись серед квіт
і дивитись зорепад,
що нічний осяяв світ.
Коли сонечко встає
і осяє погляд мій,
- лине серденько моє
через сад до річки мрій,
човен там мене чекав,
що прямує до життя,
у якому я кохав
ливши світлом почуття.
Але дні ті вже минули,
ніби мрії і думки,
про які ми вже забули,
як про висохлі річки.
Та надія не згасає,
що зустрінемося знов,
бо між нами не вмирає
вмита радістю любов.
Щастям знаючи весну,
бо вона прийде завжди,
серед квітів я засну
і вісні приходиш ти.
Обіймаючи, мовчиш
бо немає оправдань,
знаю, на душі кричиш
криком болю від страждань.
Але дні ті вже минули,
ніби мрії і думки,
про які ми вже забули,
як про висохлі річки.
Та надія врятувала,
бо зустрілися ми знов,
мов навіки поєднала
два світи одна любов.
Віктор Цвіт 05.03.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2017
автор: Віктор Цвіт