А ви бачили верблюда?
То якесь горбате чудо!
Ноги довгі, як шпички,
їсть тварина колючки.
Може тиждень без води
йти туди або сюди.
Та за витівки безвинні
бійтесь утонути в слині.
Він привичний до ходьби,
має цілих два горби.
Ще туристів возить й грузи
вдалечінь і по окрузі.
А зовуть його й понині,
діти, кораблем пустині.
Не дарма ж говорить люд –
витривалий, як верблюд!
06.03.2017
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117030611642
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722039
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 07.03.2017
автор: Олександр Мачула