Хай не рясніють полинами

Хай  не  рясніють  полинами
Стежинки,  сходжені  людьми,
Пісні  пташині  щоб  лунали
І  їм  завжди  раділи  ми.
Хай  не  лякають  заметілі  –
Колись  закінчиться  зима.
Літа  лелеками  злетіли,
Їм  вороття  уже  нема.

Хай  не  забуде  кущ  калини
Учасно  й  рясно  зацвісти,
Щоб  серце  й  душу  полонила
Краса,  яку  сам  Бог  спустив,
Барвистими  щоб  килимами
Цвів  рай  розкиданих  полів,
Куточок  щедрого  лимана
Траву  водою  напоїв.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722135
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.03.2017
автор: Ганна Верес