Незримовані рими... розтоптані мрії,
Заримовані сни... найпустіші надії,
Крила, різані болем, словесним, Пегасу:
Музо!..тихо прошу, не римуй невігласу.
Задихаюсь від болю, де серце зречене,
Запечені думки, навіжені для мене,
Де пече...притулюся, підставою стану,
Я у прірву кричу, я сльозою розтану.
Відлягло від душі...камінь в жорнах розтертий,
На старому столі каганець ген підпертий,
Поміняю свічу, заримую сузір'я,
Тихо падає дощ на солодке подвір'я.
Пристосований світ, заметроване зілля,
Заримований стиль, впале, сиве ганчір'я,
Білим... здався мені, та натомість вже чорний,
Задихається біль, у душі, непритомній.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722191
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2017
автор: Леся Утриско