Спиваєш солодко до дна —
Соломкою у груди...
І проникаєш без вина
Чутливістю усюди...
Голубиш пестощами рук
У сонячнім сплетінні,
Стікаєш краплями розлук
В життєвому прозрінні.
Смакуєш трепетом торкань,
Вливаєшся у тіло...
Впиваєшся без нарікань
Так ніжно-захмеліло...
Отримуєш її сповна,
В солодку мить нірвани.
Вона цілюща, як весна,
Душевні гоїть рани. 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722194
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.03.2017
автор: Lana P.