Життям йшла Жінка -твердо, гордовито,
Хоч сльози часто й блискали з-під вій,
І клопотів важкі давили плити,
І бив в лице життєвий буревій…
Йшла вивірено, впевнено, натхненно,
Красою сотворяючи красу,
Святковістю вкриваючи буденність,
Долаючи нудьгу, тривоги й сум.
Несла любов, омріяно-пречисту,
Яку оберігала, як могла.
Епохи пролітали падолистом,
Ввібравши першоцвіт її тепла.
Життям йшла Жінка- легко і грайливо,
Вплітаючи казковість у віки,
Дива творила, бо сама,- як диво-
Вінець творіння Божої руки!
© Володимир Присяжнюк
07.03.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722343
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2017
автор: Володимир Присяжнюк