Я запалю зорю тобі в догоду,
вгамую хуртовину-сніговію.
Багаття розведу у непогоду,
від холоду теплом душі зігрію.
Ми сядемо ладком, забувши тугу,
я доберу, кохана, кожне слово,
ярмо твоїх печалей і недугів
собі на шию одягти готовий!
Щоб не сполохать чарівну усмішку,
любуючись на вроду молоду,
схилюся тихо в темряві над ліжком
і колисковою всі біди відведу.
Полинемо обоє поміж зорі,
і зрозумієш зрештою сама,
що в світі більше не існує горя,
на всій землі печалі вже нема!
08.03.2017
[i]* За мотивами твору Расула Гамзатова „Я звезду засвечу тебе в угоду“.[/i]
Расул Гамзатов
Я звезду засвечу тебе в угоду,
Уйму холодный ветер и пургу,
Очаг нагрею к твоему приходу,
От холода тебя оберегу.
Мы сядем, мы придвинемся друг к другу,
Остерегаясь всяких громких слов,
Ярмо твоих печалей и недугов
Себе на шею я надеть готов.
Я тихо встану над твоей постелью,
Чтоб не мешать тебе, прикрою свет,
Твоею стану песней колыбельной,
Заклятьем ото всех невзгод и бед.
И ты поверишь: на земле метельной
Ни зла людского, ни печали нет.
© Copyright: Александр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117030805547
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2017
автор: Олександр Мачула