(за мотивами)
із циклу "Бунініана"
За річкою зелені мріють береги,
І віє свіжістю весняної води,
Дзвінким веселим співом повняться гаї,
Біжать до річки прудконогі ручаї…
І вітер дух тепла з полів приносить,
У ньому аромати медоносів,
Весна в душі, і серце щастя просить,
Та спогади сумні гірчать ще й досі…
Привітне сонце зігріває первоцвіт,
Доріжки у саду твій пам’ятають слід,
І пам'ять не дає забути почуття -
Ти був моїм палким коханням і життям…
Люблю чи не люблю тебе ще й досі?
Мовчить мій розум, серце щастя просить,
Тому я часто плачу і сумую,
Слова мінорні у віршах римую...
Мені так гірко - змарнувала кращі дні,
Не знаю навіть, чи радію я весні,
Чи зможу бути знов щаслива як тоді,
Коли освідчився в коханні ти мені...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722559
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2017
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО