О, Боже, лихо, що наснилося мені
Сліпії люди блукають у пітьмі,
Не відають, не знають що творять
Хапуг та бездарів боготворять.
На п’єдестал підняли злата блиск,
У всьому хочуть бачити валютний зиск
Честь та достоїнство притоптане давно,
А заправляє всім вгодоване хамло.
Куди не підеш - всюди “дай”,
Про якість послуг краще не питай,
Ще й з телеящика постійний бруд,
Зате чинуші краще всіх живуть.
Невже не вдавиться отой чортополох,
Що оповив Вкраїну як сотні тисяч блох
Хабарників не знищимо ніяк,
Та є надія, що переловимо ми посіпак…
Величний Тарас наснився мені,
І знов питання виникли земні:
Чи краще в Україні стало жить?
Може достатньо “вилами” людей дурить?
Під вибори гречку та гроші роздавать,
Де щастя Українцеві шукать?
Роботи нам ще через край,
Гуртуйся народе! Україну піднімай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722579
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 09.03.2017
автор: V-o-l-d-e-m-a-r