Знову наснилося…

О,  Боже,  лихо,  що  наснилося  мені
Сліпії  люди  блукають  у  пітьмі,
Не  відають,  не  знають  що  творять
Хапуг  та  бездарів  боготворять.

На  п’єдестал  підняли  злата  блиск,
У  всьому  хочуть  бачити  валютний  зиск
Честь  та  достоїнство  притоптане  давно,
А  заправляє  всім  вгодоване  хамло.

Куди  не  підеш  -  всюди    “дай”,
Про  якість    послуг  краще  не  питай,
Ще  й  з  телеящика  постійний  бруд,
Зате  чинуші  краще  всіх  живуть.

Невже  не  вдавиться  отой  чортополох,
Що  оповив  Вкраїну  як  сотні  тисяч  блох
Хабарників  не  знищимо  ніяк,
Та  є  надія,  що  переловимо  ми  посіпак…

Величний  Тарас  наснився  мені,
І  знов  питання  виникли  земні:
Чи  краще  в  Україні  стало  жить?
Може  достатньо  “вилами”  людей  дурить?
Під  вибори  гречку  та  гроші    роздавать,
Де  щастя    Українцеві  шукать?
 
 Роботи  нам  ще  через  край,
 Гуртуйся  народе!  Україну    піднімай!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722579
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 09.03.2017
автор: V-o-l-d-e-m-a-r