День вже стомився…крила спустив.
Вечір долину туманом закрив.
Світло магічне місяць розлив
У свою душу твою я впустив.
Без спілкування черства вона.
Кришталевий посуд -який без дна .
Без ніжності холодно в спеку їй
Коли нелюбов закриває від мрій.
Зігрій мою душу, щоб легко їй стало.
Щоб в небо злетіти потрібно так мало!
Всього на всього потрібно лиш знати
Що хтось в цьому світі тебе буде ждати!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722630
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2017
автор: nikola148