Іду я сам у темряві і тишині,
І слухаю лиш власний шепіт,
Шепіт розмов які у давнині,
Мене кидали в емоційний трепіт,
Цей трепіт вже довго погас,
Та шепіт залишився,
Закінчився емоцій час,
А шепіт лиш розкрився,
Втекти я хочу, шепіт цей,
Мене лиш убиває,
І правду для моїх очей,
Він ясно розкриває,
Я знаю, я не є святий,
І хочу я за правду ухопитись,
Мій шепіт, хрест мій є важкий,
Хоч дайте правдою гіркою вмитись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722661
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2017
автор: Давид Мрійник