Ви думаєте, я не помічаю,
цих поглядів, що ріжуть без ножа?
На собі їх часто зустрічаю,
та плювати, - не болить душа.
Байдужі мені розмови за спиною
байдужі навіть розмови у лице.
Стали б лиш на мить одну ви мною
і відчули б на собі знущання це.
Відчували б хоч на мить цю непотрібність,
котрою я повен уже вкрай.
"Не зважати! Це є моя здібність.
Лиш живи на людях, процвітай!"
Думаєш ти, я не помічаю?
Поглядів до болю неохочих.
Лиш хороше, думаєш, в тобі я бачу?
На погане просто закриваю очі!
Просто знай і знайте всі навколо:
більш нікому душу не покажу.
І про біль я не скажу нікому,
і про відчай свій тобі я не розкажу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722737
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.03.2017
автор: MarikMu