Гріховне тіло відчувало страх
Ховаючи обличчя від причастя,
Бо прийняло до серця чорне щастя,-
Здригається в передчуттях біди.
До плоті безперервно входять сни,
І марево затьмарює свідомість,
Прийнявши заздрізть, захланність та гордість, -
Яскраві і приємні бачить сни.
І зірване з вершини самоти,
Порепане найтяжчими гріхами,
Розбите під уламками скали,
Не знайде більше спокою у храмі.
Ти мусиш стати із останніх сил
На сторону добра, терпіння , муки,
Хоч і не починав той смертоносний бій
У армії Христа - з отцями лженауки.
2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722745
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.03.2017
автор: Еней