Тебе розуміти... мій мозок повільно скипає...
Я все намагаюсь тебе випивати до дна...
Так тихо ступати, за межі твого небокраю,
Як нас ще немає... тобою мене ще нема...
Я хочу змагатись із часом в німих перегонах,
Де він є, як спринтер, а я лише мрії маля...
Малюєш губами, де дотики рівні полону,
І сонцем здається в безмежності кругла земля.
І як розуміти... мій мозок повільно скипає...
Чи буде те завтра, чи тільки в прекрасності мить?
І як залишити? всього я тебе випиваю...
Мені на останок, тобою лиш дуже болить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722883
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2017
автор: Квітка))