Впаде коса в некошену траву...
Тендітний стан в міцних руках прогнеться,
Свідомісь зойком в небо піднесеться
Та й перетвориться в святу росу.
Зійдуть по лезу відблиском журби
Найяскравіші зорі на світанку,
Щоб насолоду пити до останку
Нашіптуючи серденьку ''...люби...''
І коси млітимуть в міцних руках...
Лягатимуть покоси, мов цілунки...
...Косар важкі одягне обладунки,
Щоб приховати смуток у очах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722967
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.03.2017
автор: Дарія Типчук