Я стала дійсно українкою, коли вдумливо прочитала твори
великого Тараса Шевченка. Тож думаю, що читати Шевченкове слово нам усім необхідно, як дихати.
Уривок із поезії Т.Шевченка "Розрита могила"
...Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на Матір,
На свою Вкраїну...
Степи мої запродані
Жидові, німоті,
Сини мої на чужині,
На чужій роботі.
Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
І могили мої милі
Москаль розриває...
А тим часом перевертні
Нехай підростають
Та поможуть москалеві
Господарювати
Та з матері полатану
Сорочку знімати.
Помагайте, недолюдки,
Матір катувати...
Т.Шевченко. Розрита могила.- К.: Наукова думка, 1989,т.1.
***************************
Чому ж, браття, не чуємо
Могутнього гласу?..
Сам Господь до нас озвався
Голосом Тараса.
Мали землю, мали волю -
Розуму не мали:
Поміж себе українці
Все ворогували...
Довіряли дуже "брату",
"Під крило" просились,
Доки у "тюрмі народів"
На дні опинились...
Ще й голосно вихваляли
Московську в'язницю...
А що ж своя, вільна хата? -
Нічим похвалиться.
Що, на наших чорноземах
Нам мало турботи? -
Треба їхать за кордони -
Шукати роботи?
Підросли вже й "перевертні" -
Інших народили
І свободу українську
Кров'ю окропили.
Це ж як треба, українці,
Себе зневажати,
Щоб у власній у господі
Та й ладу не дати?
Щоб просити милостиню
По цілому світу?
Щоб з торбами батрачили
Українські діти?
Одне горе - москаль-ворог,
А інше - самі ми:
Все надіємось на когось,
Лукаві й ліниві.
Тож читаймо, дослухаймось
Могутнього гласу:
Сам Господь до нас говорить
Голосом Тараса.
Світлана Імашева
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723012
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.03.2017
автор: Світла (Імашева Світлана)