Тріумф брехні
Нахабно так сміялася брехня:
- За правду краща я! Ніскілечки не гірша,
Бо лиш погляньте ― всюди, всюди Я!
Тож у країні Я найголовніша.
Як бреше наш «народний» депутат,
То востократ зростає моя сила!
Зростає моя гордість востократ,
Бо я чудових діток породила.
І є ж бо чим гордитися мені:
Як вони вправно язиками чешуть!
Дають усім солодкої брехні…
І далі брешуть! Всі крадуть і брешуть.
Суддя і прокурор, і адвокат -
Усі найкраще навчені брехати.
Чи більший, а чи менший бюрократ –
Він мій синок. Йому я рідна мати.
Усім правдивим нас не зупинить.
Сховались, діточки, за спиною моєю.
На рік, на місяць, може, хоч на мить
Постану знов Величною Олжею!
Сьогодні ж ― всі тримаймося, сини,
Як би то нас правдиві не давили.
Мої найкращі в світі брехуни,
Крадіть! Брешіть! Додайте мені сили,
Бо я боюсь Європи! Хай їй біс!
Свій електронний увела безкопроміс…
Тепер без мене і моїх синів
Кане у Лету і епоху брехунів?!
Та не такі лохи мої сини,
Щось і на це придумають вони.
Коли вже їм не красти й не брехати –
Навіщо тоді й пертись в депутати?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723041
Рубрика: Байка
дата надходження 12.03.2017
автор: Ярина Яр