Дощить весна сьогодні і у Львові
Йому хіба звикати? Місто сліз.
Хіба стікає бруком випадково
Та Полтва, що бетон від наc відніс?
Дощить весна, зима стікає в безвість,
Щоб місто оновилося старе,
Омитий в снах мій ефемерний всесвіт,
Також втікає за календарем.
Туманний Львів ховається за хмару,
Він так втомився гамором людським,
У нього власні мрії, давні чари,
Для тих хто хоче помовчати з ним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723072
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 12.03.2017
автор: Траяна