Виспівує вкраїнський соловейко,
На моїй мові він співати звик.
Моя пташина сіра та маленька
Співає так, аж серденько щемить.
Виспівує поміж вишень квітучих,
Витьохкує на мій вкраїнський лад.
Люблю я вишні в травні ще квітучі,
Люблю і пісню мого солов’я.
Спускає ніч на вишні прохолоду,
А соловей виспівує пісні.
Вже в небі місяць засіває зорі,
А соловейко мій ще не затих.
Найкраща пісня солов’я у вишнях,
В квітучих вишнях Української землі.
Під тьохкання його аж плачуть вишні –
Кохання в вишнях засівають солов’ї.
І так вже любо у духмяних вишнях
Вкраїнського почути солов’я.
Співає він лиш в нас отак пречисто…
Люблю вкраїнського я, мамо, солов’я!
© Тетяна Гриндула, 12 березня 2017 р. (23 год. 35 хв.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723197
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2017
автор: Гриндула Тетяна