І тільки Любов – навікИ!
Була. Є. І – буде завжди!
Дай, Боже - Твоєї Руки,
Де нам – один крок до біди!..
Нехай сніговиця мете
І з вечора – настрій псує...
Візьми у дорогу лиш те,
Чим серце зігрієш своє...
Нехай - будуть сірими дні,
І душу шкребе лютий звір!
В недолі ж бо, є – вихідні!
І хмари – не вічні! Повір...
Отож, заклинаю я знов:
Візьми у дорогу – Любов...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723201
Рубрика: Нарис
дата надходження 13.03.2017
автор: Андрій Бабич