Парує поле і світанок мріє

(за  мотивами)
із  циклу  «Бунініана»

Димить  туман,  світанок  в  полі  мріє,
Орлиний  клекіт  рве  на  шмаття  тишу,
За  полем  таємниче  ліс  чорніє,
Траву  шовкову  вітровій  колише…

В  росі  купаються  густі  отави,
Ще  й  досі  у  полоні  сну  долина,
Кричать  качки,  літають  понад  ставом,
Курличе  в  небі  зграя  журавлина…

І  раптом  сонце  розігнало  хмари,
Пожежа  сталась  на  межі  небесній,
Проміння  спопелило  ночі  чари,
І  новий  день  із  мороку  воскреснув!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723210
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2017
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО