Як їх багато- не взводи чи роти,
Не батальйони, а вже- полки:
Рвуться до влади лжепатріоти,
Порозповзались на всі боки.
Що їм до того, що мрія гасне,
Все заскорузло, не видно змін…
Далі вони розкидають гасла,
Нас нагинаючи нижче колін…
Їм- щоб світило, а що- байдуже:
Зорі на небі, чи- п’ятикутні-
Кусень урвати свербить їм дуже,
Бджоли- на вигляд, насправді- трутні!
© Володимир Присяжнюк
12.03.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723348
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.03.2017
автор: Володимир Присяжнюк