Я хочу жити без примар пустих ілюзій,
Рожеві скельця знявши із очей.
Не відчувавши в м’язах тих контузій,
І без поважностей великих асамблей.
Я хочу жити без сучасності ілюзій,
Що побудовані в шаленстві епопей.
Поринути у роздуми, немов Конфуцій,
Відчути присмак неземних ідей.
Я хочу бути не в єстві ілюзій,
І не заснути духом, як Морфей.
В душі своїй я широкогалузій
Щомиті в пошуках нових ідей!
© Тетяна Гриндула, 13 березня 2017 р. (23 год. 37 хв.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723457
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.03.2017
автор: Гриндула Тетяна