Аромат дощу весняного ранку
Поставить над нами останню крапку.
Ти скажеш бувай і зникнеш назавжди
А я, мов в останнє, вдихну принади
Холодної весни.
Заплаче небо
Гіркими сльозами.
Ну що за халепа:
Блукаю лісами
Своєї журби?
Заплаче небо
Гіркими сльозами
Ну що за халепа
То сталась між нами
Цієї весни?
І я між дерев, шукаю щось схоже
На руки твої, на стан і на сміх
Моментами жити в спогадах-снах
І тільки любить у своїх піснях
Холодної весни.
І твої парфуми на цій гітарі
Звід вчора мене ще й досі дурманять...
Побачив тебе я одну із сотні
Та краще б осліп, не було б самотньо
Цієї весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723509
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2017
автор: Самотня Людина