Не варто плекати надій*

Коли  помирає  любов,
вам  лікар  нічим  не  поможе.
Насильно,  всі  знають  давно,
людина  любити  не  може.

Можливо  любов  сколихнуть
зірки,  що  засвітяться  зрання.
Несила  серцям  спалахнуть,
коли  в  них  немає  кохання.

І  кожне  тут  слово,  мов  ніж,
що  ріже  між  душами  ниті.
Рубає  стосунки  поміж
сердець  спалахнулих  на  миті.

Тут  Всесвіт  палає  з  імли,
триває  лиш  мить  перемир‘я.
Любов  помирає,  коли
людина  втрачає  довір‘я.

Тут  сварка,  як  танковий  бій,
безжальний,  кривавий,  останній.
Не  варто  плекати  надій,
коли  помирає  кохання.

14.02.2017

[i]*  Спроба  перекладу  чи  за  мотивами  твору  Юлії  Друніної  „Когда  умирает  любовь“.[/i]

Юлия  Друнина

Когда  умирает  любовь,
Врачи  не  толпятся  в  палате,
Давно  понимает  любой  —
Насильно  не  бросишь
В  объятья...
Насильно  сердца  не  зажжешь.
Ни  в  чем  никого  не  вините.
Здесь  каждое  слою  —
Как  нож,
Что  рубит  меж  душами  нити.
Здесь  каждая  ссора  —
Как  бой.
Здесь  все  перемирья
Мгновенны...
Когда  умирает  любовь,
Еще  холодней
Во  Вселенной...


©  Copyright:  Александр  Мачула,  2017
Свидетельство  о  публикации  №117031406149  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723589
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2017
автор: Олександр Мачула