Поміж цейтнотом і хаосом,
Поміж не душ нашим галасом
Впасти до неба, втопитися
В щасті і Богу молитися
До божевілля і дотику
Голосу твого наркотику
Слів, що до мене відносяться,
Що між століттями носяться.
Що між мостами із попелу.
Що я прокрикую зопалу.
Господи, дай щоб між душами
Міст, де всі стіни з іконами.
Господи, дай просто звикнути,
Що... Ось... Ось так можна зникнути...
Арифметика тіл
Не вкладається
У математику.
Енергетика ніжності
Дотиком душ і обіймами.
Ти навчи не літати.
Підсовуєш стару
Граматику.
А я небом пливу,
Де є міст поміж нашими
Прірвами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723602
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2017
автор: Відочка Вансель