Я забивала в тебе цвяхи,
Ти - святий. Твої стигмати
Колись зійдуть. Я з віком
Каюсь, бо не знала, що
Творю. В тобі - вино і кров
Гаряча. Слів хлібини ти
ділиш поміж жадібних
Очей. Я ж риба, - мовчазна
Слизька й потворна, на
Глибині спостерігаю за
Петром. Ти вчиш його ходити
По воді і кажеш, що її не слід
боятись. Бо що вона ховає?
Лише дно. - Ступай, Петро.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723644
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.03.2017
автор: Ірина Вихрущ