Проростати з твого ребра
І накласти на тебе звуки
Без надії чи, хоч, добра
Цілувати, Іудо, руки
Плести коси із твоїх струн
Зачарованих небом дзвінко
У одній з нетривких лагун
З твого тіла постала жінка
З твого тіла постане змій
В твоє тіло ввійдуть птахи
Звивши гнізда з судин і мрій,
Відлетять із легкої руки.
Постає парадигма добра
Із твоєї, Іудо, думки
Стане жінка з твого ребра
Стане змій із твоєї муки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723707
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2017
автор: teo.