Вуста у спразі надпивають вечір,
Солодкий бриз розлився навкруги…
Слова пульсують, в мушлі, недоречні, —
Нас різні розділяють береги.
Ми, наче чайки на широких плесах, —
Нам не під силу довгий переліт.
У кожного життя, як на колесах,
Запряжене у лямки власних літ.
Для вітру відкриваєм наші душі,
Посеред простору його доріг,
Нехай летить через моря і суші,
Плете над нами долі оберіг. 25/01/16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723729
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2017
автор: Lana P.