На пенсії, говорять, починається життя!
Дорослі діти, зріле вже буття,
Пенсія мізерна – спробуй виживати,
Ні дітям, ні собі – не можеш ради дати!
На пенсії всі вільні, адже так?
Позаду все – сьогодні ти жебрак!
У підсумку твоєму – сльози на очах!
Живи, радій – ти ж вільний птах!
На пенсії, говорять, починається життя!
18.12.2017р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723801
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.03.2017
автор: Ніколь Авілчаду