Семиструнна гітара мовчала.
Утомився співати артист.
З ким ти, доле, його повінчала?
І кому дарував він свій хист?
Пальці ще раз акорд набирають,
Озивається болем струна.
Відлітають роки, відцвітають…
Не вона… Не вона… Де вона?…
То не стеляться вранішні роси,
То не дощ за вікном струменить,
То, мов роси, виблискують сльози,
І гітара журливо бринить.
Не звучала ще пісня остання,
Не замовк соловейко в гаю.
Заспіває артист про кохання
Найпрекраснішу пісню свою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2017
автор: Галина Брич