Срібляний місяць погладшав на п’ядь,
Вітер вечірню повторює месу,
Стигне дорога й тополі риплять,
Ніби возам не змастили колеса.
Загадки тихо шепоче луна –
За видноколом щось сталося наче,
Носить долинами диво весна
Та у ярах сніг прихований плаче.
Небо упало в долоні калюж,
Сьорбає простір, смакує мовчання,
Сон заблукав і гуляє довкруж,
В нього ще стільки часу до світання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723910
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2017
автор: rutzt