ЧУТТЯ ЄДИНОЇ РОДИНИ
( Поклавши лапу на Біблію )
Мавполюди, мавповчені, мавпопрофесори,
Всі в одно, немов та трійця богів Вавилону.
Сотні років риють землю, доказів шукають
Та марні всі їх зусилля, тих кісток немає….
Не згасає пил науки, родичів шукають,
Раді б вже хвости носити --та і тих немає.
І генетика підвела : “ дарвінізм не в змозі,
Всі байки про бабцю—мавпу повторять не гоже “
Де ж тоді наш рід славетний?
Де його коріння……
Коли мавпи не родина,
Може, краще ,свині ?
….Люблять родичів до часу ,милі і рум’яні,
В службі знані за кмітливість, зовсім не останні…
Мають спільного багато в чистоті й повадках…
Часом лиш біля корита були недостатки.
Але хто без вади нині ?
Завтра будем кращі….
Навіть роги не зашкодять
Коли міцна паща!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724027
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.03.2017
автор: НАУМ