Ти живеш, людино, на цім світі,
Та не бачиш, окрім снів, нічого -
Геть нічого - ні старого, ні нового.
Ти встаєш із ліжка все ще сонна,
Та блукаєш містом, мов сновида -
Та нічого мозок твій не віда.
Ти їси, ти п'єш, та все ж без тями.
Ти співаєш і танцюєш вільно.
Рухаєшся швидко, чи повільно,
Але наближаєшся до прірви,
Що поглине кожного живого,
Кожного - і доброго й лихого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72413
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.05.2008
автор: Ірина Храмченко