Ми забули про кохання

Ми  забули  про  кохання

Ми  забули  про  кохання,  потопаючи  в  турботах,
ми  забули  про  кохання,  підкоряючи  висоти.
Вже  ласкавості  немає  і  романтики  життя,
бо  в  серцях  уже  згасає,  догорає  почуття.

Вже  не  любимо  мовчати  і  дивитись  на  зірки,
вже  не  вміємо  літати,  як  омріяні  пташки.
Лиш  проблеми  і  незгоди  є  дверима  в  цілий  світ,
де  в  чудовую  погоду  не  цвіте  душевний  цвіт.

Що  буде  з  нами?  Що  буде  з  нами?
Думами  часто  питаю  себе.
Наше  кохання  ввижається  снами
 -  в  них  поселюся  кохати  тебе.

Кожен  день  іде  журбою,  давши  сльози  і  печаль,
що  біду  несуть  з  собою,  мов  нікого  їм  не  жаль.
Дуже  боляче  на  серці  відчувати  пустоту,
може  час  будити  сонцем  і  весною  доброту?

Що  було  з  нами,  що  було  з  нами?
Варто  забути  це  назавжди.
Час  жити  далі  рік  за  роками
щоб    до  кохання    щастям  дійти.

Віктор  Цвіт  13.03.17

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724229
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2017
автор: Віктор Цвіт