Людей багато... Різні лиця,
Усіх по-різному зовуть,
Проте не в тому є різниця,
Не в тому є маленька суть.
Один живе в теплі й достатку,
Та вічно щось йому не так,
А інший каже: "Все в порядку!",
Долаючи при цьому рак.
Хтось має все, і завжди мало,
Скопичує він тисячі,
Та днів прожити не додалось
Йому від цього на землі.
Із золота будує гори,
А хліба не подасть шматок
Для того, хто безсилий, хворий,
Хто йде й кульгає кожен крок.
А хтось, не маючи нічого,
Радіє сонцю, як дитя,
Собі і людям в допомогу
Віддав усе своє життя.
Для когось жити так - "занизько",
У когось цілі грошові,
Є люди і, на жаль, людиська,
Ким бути - обирать тобі!
Та варто тільки пам'ятати -
На землю босі всі прийшли,
Ніщо наверх не зможем взяти,
Такі ж повернемось туди!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724243
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2017
автор: Bogdan Brezden