Весна.Черговий гумконвой. Росія. Обстріл.
Накрили обстрілом. І знов, і знов накрили.
Занепокоення ОБСЕ – не постріл,
Їм все одно, вони що з льоду брили.
Причина – наслідок. Війна – великі гроші.
Комусь черговий лям зігріє душу.
Впились в країну, як в кожуха воші,
Як жадібність, не знаю, не задушить!
Великі гроші – знай велика сила.
А най вони вам у кошмарах сняться!
Чи ж вас не мати на руках носила?
Чи ваші душі Бога не бояться?
Збираєм миром всім – рятуємо солдата,
Всім миром вболіваєм за країну...
А вам – начхать, не сядете за грати,
Хоч із країни робите руїну!
Зневіра пазурями серце давить,
Невже так буде завжди, вік до віку?
Страшніше всього, коли ницість править...
Змінити щось підвладно чоловіку?
Немає ні Івана, ні Богдана.
Й візитка Яроша мабуть десь загубилась...
Моя Вкраїна, бідна, безталанна!
Чи буде правда тут? Мабуть наснилось...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724326
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.03.2017
автор: Олена Бокійчук