Життя з пересторогами
До світлої мети
Вам іншими дорогами
Судилося пройти.
Вами не сприймалися
Ні рабство, ні обман,
А в шпальтах поєдналися
І вирок, і талан.
Іти вперед в далеке
Жахливе майбуття
Під небом небезпеки
Для власного життя
Спроможні тільки сильні,
Якими ВИ були,
Птахи-поети вільні,
Що славу здобули!
Тюрма. Кати. Тортури.
Зізнання у вині.
Останній крок під муром,
Неначе уві сні.
А жити, жити хочеться,
Хай навіть Колима
За дротом з болю корчиться,
Холодна і німа.
Як вам було прощатися
З живими ще людьми
Й свідомо зустрічатися
З кулею грудьми!
Становище безвихідне
Наповнить душу вщерть,
І цівка крові крихітна
Зіб'є життя на смерть.
Ви йшли шляхами спільними,
І ви перемогли:
Нащадкам стати вільними
Крізь час допомогли!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724402
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.03.2017
автор: Петро Рубака