Ось так, як ти – я не зумію!
Бо – не у мові тільки справа...
Люблю – своє! Скажу ще: «Слава!»
Та, лиш, без колоноскопії!!!
Скажи, якою – Крим просрали,
Наказ віддавши: «Не стріляти!»?
Давно все маємо, що мали...
Одна біда! Де – мізки взяти?!!
Під "українську" підло крали.
І жебраками нас зробили,
Де – недоторканими стали
На крові тих, що вже в могилах.
Та, все так просто – не полишу,
Бо, не все просто! Щось тут – глибше...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724461
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2017
автор: Андрій Бабич