Принесли на крилі знов весну журавлі...
Сяє сонце — земля просинається, і в святкове нове,
розкішне вбрання знову світ увесь одягається.
Оксамитове плаття одягає земля і вуаль білосніжну, з туману.
Вже вплітає в вінок ніжних пролісків цвіт і підсніжників білих,
що ранок сипле щедро до ніг... у лісах, край доріг.
Роздзвенілись струмки, все біжать до ріки,
мов дитина маленька до неньки. З - під сухої трави
пробиваються скрізь оксамитові стрілки тоненькі.
І лелеченьки знов над селом... над селом! У польоті яснім
ген кружляють... Бо радіють вони своїй рідній землі.
Краще рідного краю не знають!
Принесли на крилі знов весну журавлі...
Сяє сонце — земля просинається, і в святкове нове,
розкішне вбрання знову світ увесь одягається!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724629
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 20.03.2017
автор: Надія Башинська